Про правове регулювання відсторонення працівника від роботи через відмову від вакцинації
Питання відсторонення від роботи невакцинованих працівників постало зовсім недавно, проте викликало величезний резонанс серед громадян. А чи законне таке відсторонення? Про це розповідає фахівчиня Ковельського місцевого центру з надання БВПД Катерина Дзивульська.
Законодавче регулювання
Обов’язок щодо забезпечення відсторонення невакцинованих працівників від роботи на керівників було покладено постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» . Назва довга, а суть одна – керівники державних органів (державної служби),підприємств, установ та організацій зобов’язані відстороняти від роботи тих працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 (якщо такий працівник підлягає обов’язковому щепленню), крім тих , які мають абсолютні протипоказання.
Нормами частини першої та другої статті 12 Закону України “ Про захист населення від інфекційних хвороб ”, якими встановлено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
Фактично, встановлення обов’язку щодо щеплення проти COVID-19 є правомірним, оскільки законодавство України хоч і встановлює чіткий перелік профілактичних щеплень, але разом з тим робить його відкритим, дозволяючи проведення обов’язкових профілактичних щеплень, наприклад, за епідемічними показаннями.
Але що робити, якщо вакцинуватись немає бажання, а роботодавець погрожує відстороненням або вже відсторонив вас від роботи?
Статтею 43 Конституції кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від … стану їхнього здоров`я …
Право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантоване статтею 43 Конституції, включено до розділу ІІ Конституції і належить до основних прав і свобод людини та громадянина.
Пунктом 1 статті 92 Конституції встановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.
Відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції, таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належить постанова Кабінету Міністрів України.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України, і лише до її повноважень віднесено прийняття законів.
Відповідно до пункту 2 статті 116 Конституції Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянами, втім цей орган не наділений повноваженнями ухвалювати нормативно-правові акти, спрямовані на звуження або обмеження цих прав.
Згідно норм статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, враховуючи усе вище наведене, можна прийти до висновку, що відсторонення від роботи на підставі відмови від проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 є незаконним, оскільки передбачене нормами постанови Кабінету Міністрів України, всупереч тому, що такі дії є фактичним втручанням та порушенням права людини на працю та права заробляти працею на життя, втручання в які дозволено виключно законами України.
Наказ про відсторонення у таких випадках можна сміливо оскаржувати в судовому порядку.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
