A A A K K K
для людей із порушенням зору
ЛУКІВСЬКА СЕЛИЩНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Волинська область, Ковельський район

КАПРОВИЙ ЖУК — НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК ЗЕРНОВИХ ЗАПАСІВ

Дата: 30.11.2021 15:38
Кількість переглядів: 1362

КАПРОВИЙ ЖУК (TROGODERMA GRANARІUM EVERTS.) — НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК ЗЕРНОВИХ ЗАПАСІВ.

            Розширення торговельних і науково-технічних взаємин між країнами, значне збільшення обсягу імпортної продукції створює серйозну небезпеку щодо проникнення на територію України карантинних шкідників, у тому числі й небезпечного шкідника зернових запасів — капрового жука.

            Капровий жук — Trogoderma granarium E. — зерноїдний шкіроїд родини Dermestidae. Назву шкідник отримав від слова «кхапра», що означає «цеглина» або «стіна», за свою особливість накопичуватися у щілинах стін. Його батьківщиною вважають Індію, де жука вперше зареєстрували 1894 року, як серйозного шкідника запасів зерна. З розвитком торговельних зв’язків  капрового жука було завезено до Європи та Америки.

           Це багатоїдний шкідник, який має високий ступінь пристосованості в несприятливих умовах. Він пошкоджує понад 100 видів зернових, технічних, зернобобових та олійних культур.
 Найшкідливішою є личинка капрового жука. Вона перетворює заражені продукти в порошкоподібну масу, яка складається  із залишків  продуктів та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі через отруйність. Олія, яку виробляють із пошкодженого зерна, має підвищену кислотність і неприємний смак. Скупчення великої кількості шкідника в арахісі, насінні льону та бавовнику викликає їх самозігрівання. Різко знижується схожість насіння зернових культур, оскільки личинки, в першу чергу, вигризають зародки. Зимує личинка в харчовому субстраті. Личинки, які завершили живлення заповзають в приховані місця – тріщини на стінах і підлозі, пакувальний картон, шви на мішках та ін. Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок - найперше свідчення заселення її личинками. Також на присутність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подрібнене в результаті живлення личинок), а також екскременти.


 Імаго капрового жука не живиться, тому прямої шкоди продуктам запасу не завдає. Він не літає, живе не більше 15 днів, але добре пересувається в межах складського приміщення. За місяць потомство 10 пар може зменшити масу зерна, що зберігається, на 9–15%, знизити якість пшениці на 12–24%. Тіло видовжено-овальної форми, завдовжки1,6-3,2 мм, завширшки 0,9-17 мм, Самець менший за самку.

            Сучасний ареал поширення капрового жука — це майже всі країни тропічного й субтропічного поясів, а також деякі райони Західної Європи.
 

            В Україні  капрового  жука  немає,  але існує постійна загроза завезення його в морські порти із ячмінним солодом, зерном пшениці, ячменю, рису, кукурудзи, горіхами арахісу і продуктами їхньої переробки та іншими рослинними матеріалами.  

            У разі виявлення капрового жука у пункті ввезення імпортних вантажів весь вантаж, транспортні засоби, в яких він перевозився та тара підлягають знезараженню.   Незважаючи на те, що застосовувані фітосанітарні заходи забезпечують належний контроль увезення підкарантинної продукції, зростаючий обсяг зернової продукції створює реальні передумови для можливого проникнення шкідника в Україну. Ризик проникнення є ще й тому, що шкідник може поширюватися не тільки із зерном, а й з тарою, транспортними засобами, бандеролями, посилками з насінням різних культур на всіх стадіях свого розвитку.

            Показник імовірності його акліматизації доволі високий — 7,78. Справді, велика кількість кормових рослин (понад 100 видів), а також сприятливі кліматичні умови регіонів України ставлять потенційну можливість акліматизації капрового жука на всій території країни.
             Показник економічної шкодочинності також високий — 7,37. Пов’язано це з тим, що основна шкодочинність капрового жука зумовлена його багатоїдністю, стійкістю проти дії інсектицидів, здатністю личинок до тривалого голодування та високою плодючістю.
             Результати досліджень свідчать, що капровий жук відповідає критеріям карантинного виду, здатний проникнути та акліматизуватися в усіх регіонах України та завдати значних економічних збитків сільському господарству нашої країни.

До заходів, які проводяться державними фітосанітарними інспекторами та унеможливлюють вірогідність проникнення шкідника через державний кордон України, належать: ретельний огляд у пункті ввозу підкарантинної продукції, тари, транспортних засобів, що перетинають державний кордон України.    
            Щоб запобігти проникненню капрового жука у Волинську область, спеціалісти управління фітосанітарної  безпеки здійснюють систему державних карантинних заходів, серед  яких  - вагоме місце займає досконале обстеження складських приміщень, де зберігають і переробляють продукцію рослинного походження.

            Так, в 2021 році спеціалістами управління  було проведено обстеження складських приміщень  площею понад 100 тис.кв.м. з допомогою феромонних пасток і харчових принад,  які розкладали на підлозі, в теплих кутках складу, в місцях, де розсипане зерно, біля бункерів і стиків трубопроводів, уздовж стрічки транспортера та інших місцях, доступних  повзучим

комахам, із розрахунку 4 пастки на 100 м2 складу або 2 пастки на 10 п.м. Результати досліджень засвідчили, що карантинного шкідника — капрового жука — в харчових принадах не виявлено, не було його і в феромонних пастках.
 У харчових принадах зафіксовано наявність некарантинних шкідників, серед яких частіше зустрічалися такі види: амбарний довгоносик (Sitophilus granarius Z.), рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae Z.), хрущак малий борошняний (Tribolium confugum Duv.).

              Оптимальним строком обстежень для приміщень, які не опалюються, є період із травня по жовтень, коли температура становить не менше 15°С.
 Обстеження із застосуванням обох методів: феромонних пасток і харчових принад — дають змогу реально встановити фітосанітарний стан складських приміщень.

 Отже, можна зробити висновок, що ризик проникнення капрового жука в нашому регіоні зберігається, при цьому використання фумігації дає змогу запобігти поширенню шкідника на території України.

              У випадку виявлення підозрілих шкідників запасу просимо звертатись за консультацією до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області за адресою : смт. Турійськ, вул.Дубівська,3.
 

Провідний спеціаліст                          Г.Беляновська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провідний спеціаліст                           Г.Беляновська

 

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь